Звіт завідувача за 2015/2016 н.р.

2016-05-27

Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу № 27 "Червона Шапочка" Білоцерківської міської ради Київської області знаходиться за адресою:

вул. І. Кожедуба, 135-Б, т. 38-54-34.

Приміщення типове, розраховане на 140 місць, налічує 6 групових кімнат, спортивно - музичний зал, які оснащені необхідним обладнанням, ігровим та дидактичним матеріалом. Територія ДНЗ також налічує 6 ігрових та спортивний майданчики. Групи: 1 – для дітей раннього віку, 5 груп – дошкільні.

ДНЗ укомплектований педагогічними кадрами і обслуговуючим персоналом.

Матеріальна база дитячого садка має належний стан. В закладі створені умови для повноцінного фізичного та психологічного розвитку дітей.

Щодо охорони праці в ДНЗ можна сказати наступне:

- систематично здійснюються заходи для створення безпечних умов навчально – виховного процесу;

- утримуються в належному стані обладнання, устаткування, споруди;

- здійснюється моніторинг їх технічного стану.

Для забезпечення доступності дошкільної освіти, укомплектування груп і водночас задовольнити потреби населення, ми проводимо:

- облік дітей, які проживають в даному мікрорайоні;

- з’ясовуємо місце і форму здобуття дітьми дошкільної освіти;

- враховуємо бажання батьків, співпрацюємо з ними як з рівноправними партнерами, переконуючи їх в позитивному ставленні до ДНЗ та обов’язковому відвідуванні дитиною дитячого закладу.

Дошкільний навчальний заклад забезпечує дітей 3 – р. харчуванням. З 01. 01. 2016 по 30.06.2016 року вартість харчування становила 16.70 грн. на день;(плата для батьків за харчування дітей - 60 % від суми одного дня), а з 01.07.2016 року по 31.12.2016 року –

20 грн. на день; (плата для батьків за харчування дітей - 50 % від суми одного дня).

Забезпечено безкоштовним харчуванням дітей – сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей – інвалідів, дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям». Організовано дієтичне харчування, в разі необхідності, відповідно до медичної довідки.

Протягом 2015 -2016 н.р. спеціалістами Білоцерківського міського відділу лабораторних досліджень перевірялась робота ДНЗ. Порушень у дотриманні санітарно – гігієнічних вимог під час організації навчально-освітнього процесу дітей у приписах не зафіксовано. Для педагогічного колективу та медичного персоналу актуальним є проблема аналізу стану здоров’я дітей.

Керівництво ДНЗ здійснює завідувач Павловська А.В., освіта вища педагогічна, стаж роботи 19 років, вихователь-методист Яцюк Н.В., освіта вища педагогічна, стаж –

16 років.

Педагогічний колектив налічує 16осіб. Із спеціалістів в ДНЗ працюють:

1 музичний керівник, 1 практичний психолог, 1 вчитель - логопед.

Педагоги, які мають вищу педагогічну освіту – 10 ч.

Педагоги, які мають базову освіту – 6 ч.

Нормативно – правове підґрунтя функціонування дошкільного навчального закладу (ясел – садка) комбінованого типу №27 «Червона Шапочка» Білоцерківської міської ради Київської області визначається основними положеннями Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально – виховного процесу», «Про охорону дитинства» та інших чинних актів вищих органів державної влади, Програмою розвитку системи освіти Білої Церкви на 2012 – 2016 роки, власним Статутом, затвердженим рішенням Білоцерківської міської ради 21 червня 2012 р. №647 – 27 - VI.

Основними засадами роботи працівників дошкільного навчального закладу (ясел – садка) комбінованого типу №27 «Червона Шапочка» Білоцерківської міської ради Київської області є:

· визнання своєрідності й унікальності періоду дошкільного дитинства, його особливої ролі в становленні особистості;

· інтегральний, цілісний підхід до розвитку, виховання та навчання дошкільника як носія фізичних, психічних та соціально – моральних сил;

· надання пріоритету повноцінному проживанню дитиною сьогодення перед її підготовкою до навчання в школі;

· турбота про своєчасну появу необхідних новоутворень свідомості як важливих передумов життєвої компетентності;

· посилення уваги до морально – духовної та соціально – моральної площин розвитку дошкільника;

· відмова від надмірної інтелектуалізації, регламентації та інтенсифікації життя;

· створення сприятливих умов для повноцінної життєдіяльності дошкільника на противагу зосередженості педагога на організації навчально – виховного процесу, управлінні діяльністю дитини;

· збалансованість різних форм активності дошкільника – фізичної, соціально – моральної, пізнавальної, мовленнєвої, художньої та креативно – поведінкової;

погляд на проблему наступності в діяльності дошкільної та початкової ланок освіти крізь призму розуміння «шкільної зрілості» як набору певних здібностей дитини та базових якостей особистості. Пріоритетними завданнями в 2015 – 2016 навчальному році були:

1.Спрямувати діяльність дошкільного навчального закладу на створення оптимальних соціально – педагогічних та психологічних умов для забезпечення дітей якісною дошкільною освітою, зокрема з обдарованими дітьми та дітьми з особливими освітніми потребами; збереження і зміцнення їх фізичного, психічного та духовного здоров’я відповідно до Закону України «Про освіту», вимог Базового компонента, програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» та програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт»

2. Створити умови для формування екологічно доцільної поведінки дошкільників у контексті освіти для сталого розвитку

3. Сприяти формуванню національної свідомості дітей дошкільного віку через комунікативно – мовленнєву діяльність

4. Оптимізувати спільну роботу дошкільного навчального закладу та сім’ї щодо формування у дітей дошкільного віку основ здорового способу життя та навичок безпечної поведінки відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти

Організовуючи життєдіяльність дитини дошкільного віку в дошкільному навчальному закладі, працівники враховують її вікові та індивідуальні особливості, сучасні тенденції в оновленні змісту дошкільної освіти та навчально – виховних технологій, побажання батьків. Саме вони слугують точкою відліку в роботі закладу. На даному етапі важливо так спланувати роботу, щоб було зрозуміло і чітко визначено на якому етапі який результат необхідно отримати і що для цього необхідно зробити.

Зміст дошкільної освіти в межах Базового компонента реалізується через програми та навчально – методичне забезпечення, що затверджені Міністерством освіти і науки України. На сьогодні при організації освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі за рішенням педагогічної ради використовуються такі програми:

- програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля», авт. О.І.Білан, Л.М.Возна, О.Л.Максименко та інш. (рекомендована МОНмолодьспорту України, лист МОНмолодьспорту від 09.12.2011 р. №1/11 – 11601)

- програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт», кер. Проекту Жебровський Б.М. (схвалена рішенням колегії МОНмолодьспорту від 01.03.2012 р., затверджена наказом МОНмолодьспорту від 21.05.2012 р. №604).

Дані програми базуються на засадах особистісно – орієнтованого, інтегрованого, компетентнісного, діяльнісного підходу взаємодії навчального закладу і родини. Рекомендації щодо особливостей здійснення педагогічної діяльності з дітьми старшого дошкільного віку подані в інструктивно – методичному листі МОН «Про організацію роботи з дітьми 5 – річного віку» від 27.09.2010 р. №1\9 – 666 та в збірнику методичних матеріалів «Обов’язкова освіта дітей старшого дошкільного віку: форми здобуття, організація і зміст роботи», автори – упорядники Долинна О.П., Бурова А.П., Низковська О.В., Носачова Т.П. – Тернопіль: Мандрівець, 2011 («Схвалено для використання в дошкільних навчальних закладах», лист Інституту Інноваційних технологій і змісту освіти МОНмолодьспорту від 12.04.2011 р. №1.4 /18 – Г – 229).

Здобуття дошкільної освіти дітей, які потребують корекції мовленнєвого розвитку, здійснюється в дошкільному навчальному закладі відповідно до програмно – методичного забезпечення, якому надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», а саме:

- Програма «Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення» (автор Трофименко Л.І.)

З метою поліпшення якості педагогічного процесу та реалізації варіативного змісту дошкільної освіти в практику роботи дошкільного навчального закладу за рішенням педагогічної ради впроваджуються парціальні освітні програми та інноваційні технології і методики розвитку, виховання і навчання дошкільнят:

1. Авторська методика навчання розвивального читання Л.В.Шелестової

2. Програма художньо – естетичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку «Радість творчості» (авт. Борщ Р.М., Самойлик Д.В.);

При організації освітньої роботи необхідно керуватися концептуальними засадами вищезазначених програм, їхніми пріоритетними завданнями та обсягами програмового матеріалу у відповідності з віковими особливостями вихованців, забезпечуючи таким чином безперервність та наступність у здобутті дошкільної освіти на різних етапах розвитку дитини, починаючи із раннього і закінчуючи старшим дошкільним віком. Такий підхід сприятиме оптимальному використанню можливостей кожного вікового періоду для повноцінного розвитку дитини, створенню сприятливого розвивального середовища, передбачатиме застосування доцільних форм, методів і прийомів педагогічної діяльності, спрямованих на задоволення потреб та інтересів самої дитини.

Крім вищезазначеного програмового забезпечення, при організації роботи з дітьми дошкільного віку педагоги користувалися Переліком програм, підручників та навчальних посібників, рекомендованих МОН України для використання у дошкільних навчальних закладах у 2015 – 2016 н.р.

Головним завданням колективу дошкільного навчального закладу є максимальне забезпечення умов для особистісного розвитку дітей. З цією метою на початковому етапі педагогічні працівники обстежують рівень розвитку дітей. Результати дають змогу відкоригувати план освітньої роботи як з групою в цілому, так і з окремими дітьми.

Планування освітньо – виховного процесу в дошкільному навчальному закладі за рішенням педагогічної ради здійснюється за режимними моментами.

Відповідно до планів педагоги спрямовують свою роботу на те, щоб створити сприятливі умови для розгортання дошкільниками свого буття, заохочувати творчу активність дітей у специфічних для цього віку видах діяльності: сюжетно – рольовій грі, продуктивній діяльності, спілкуванні з дорослими та однолітками.

Буття дитини в дошкільному закладі передбачає чергування активної діяльності та відпочинку. Серед них:

· ранкові, денні, вечірні прогулянки;

· різноманітні гігієнічні процедури;

· харчування (сніданок, обід, підвечірок);

· ігри (самостійні та організовані);

· спілкування (з дорослими та дітьми);

· заняття (колективні, підгрупою, індивідуальні, самостійні);

· відпочинок (релаксація, сон).

Основна роль в організації життєдіяльності дошкільника покладається на вихователя і вимагає від нього професійної та особистісної зрілості, та консультативну допомогу йому надає методична служба дошкільного навчального закладу. Цю функцію виконує вихователь-методист, а в разі його відсутності – керівник закладу.

З урахуванням різного рівня інтелектуального розвитку, відмінностей у спрямованості пізнавальних процесів окремих дітей диференціюємо роботу з ними у повсякденному житті, об’єднуючи дітей у підгрупи та добираємо для кожної з них навчальний матеріал різного змісту та відповідні методи і прийоми.

Основна увага приділяється добору оптимальних для дітей форм організації життєдіяльності, створенню для них розвиваючого середовища, збереженню дитячої субкультури, забезпеченню своєї відкритості для особистих та ділових контактів з кожним вихованцем, розвитку специфічних видів діяльності (насамперед сюжетно – рольової гри, предметно – практичної та художньої). Протягом дня забезпечуємо кожній дитині особистий час, який вона зможе використати на власний розсуд в межах прийнятних для безпеки її життєдіяльності й благополуччя дорослих та однолітків умов. Дитині надається право на вибір змісту та форм реалізації своєї фізичної, соціально – моральної, емоційно – ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, художньо – естетичної та креативної активності.

Ігрова діяльність, як провідна діяльність дошкільників, у життєдіяльності дітей є основною. Однак педагоги не покладають на неї функції навчання і навпаки, не підміняють навчальну діяльність з використанням ігрових прийомів ігровою діяльністю, оскільки це стирає грані між навчальними та ігровими прийомами і може призвести до зникнення самостійних ігор та особистісного спілкування з однолітками.

У системі педагогічних засобів впливу на дитину важливу роль відіграють іграшки. Проте випадковий добір іграшок не дає бажаного ефекту від їх використання. Лише за умови системного підходу до формування асортименту іграшок для певного віку вони стають повноцінним компонентом предметного розвивального оточення дитини.

При доборі іграшок педагоги керуються наказом Міністерства освіти і науки України від 11.09.2002 р. № 509 "Про затвердження Типового переліку обов’язкового обладнання навчально-наочних посібників та іграшок у дошкільних навчальних закладах" та методичними рекомендаціями від 17.03.2006 р. № 1/9-153 "Підбір і використання іграшок для дітей раннього віку у дошкільних навчальних закладах " та від 18.07.2008 р. № 1/9-470 "Підбір і використання іграшок для дітей дошкільного віку в дошкільних навчальних закладах ".

В ігровій діяльності пріоритет варто надавати творчим, розвиваючим іграм, іграм - драматизаціям, іграм з елементами праці та художньо – творчої діяльності та іграм з правилами.

Упродовж усього дня організовуються різні види ігор з урахуванням ігрових інтересів дітей, місця проведення, змісту попередніх і наступних форм роботи, сезонних умов.

Організована навчально-пізнавальна діяльність у дошкільному закладі – це цілеспрямований двобічний процес, у якому органічно поєднуються педагогічні впливи з активністю самих дітей у процесі пізнання світу.

Організована навчально-пізнавальна діяльність у дошкільному закладі не обмежується самими заняттями як найбільш відомою і популярною організаційною формою. Основними її формами є:

- заняття різних видів;

- гурткова (секційна, студійна) робота;

- індивідуальна робота навчально-пізнавального спрямування у повсякденні;

- організовані дидактичні ігри у повсякденному житті;

- екскурсії у природне і соціальне довкілля, спостереження у повсякденні;

- елементарні досліди, пошукові ситуації у повсякденному бутті та ін.

Для залучення дітей до цих форм організованого навчання у розпорядку дитячої життєдіяльності в дошкільному закладі визначається зручний часз огляду, зокрема, на такі чинники: вік дітей; їхня оптимальна і максимальна працездатність у певні проміжки часу; поєднання з іншими видами організованої, самостійної діяльності та побутовими процесами; розподіл загальних навантажень на дітей упродовж дня, тижня тощо.

Тривалість занять може збільшуватись чи зменшуватись залежно від коливань інтересу, бажань, працездатності дітей, складності завдань тощо. Аби не порушувати загальний розпорядок життєдіяльності, вчасно перейти до інших видів діяльності і при цьому не зруйнувати започатковану на занятті цілісність процесу пізнання, можна продовжити розпочату там навчально-пізнавальну діяльність у повсякденному бутті, розгорнувши її у серії бесід, розмов, спостережень, ігор та інших форм роботи.

Найбільш сприятливий час для залучення дітей до організованих занять з огляду на закономірності у зміні працездатності, активності дитячого організму, особливості перебігу уваги, процесів пам’яті й мислення дітей – це період у ранкові години від 900 до 1100. З урахуванням конкретної ситуації окремі заняття можна переносити на ІІ половину дня або одразу плануватися на цей період.

З метою унормування організованої навчально-пізнавальної діяльності, надання їй планового характеру та узгодження із загальним розпорядком дня розроблено для різних вікових груп орієнтовний розпорядок проведення занять– тижневий перелік занять з різних змістових напрямів дошкільної освіти.

При укладанні орієнтовного розподілу занять на тиждень дотримано вироблених дошкільною дидактикою правил, як от: на початку і в кінці тижня не плануються заняття, що потребують значних інтелектуальних зусиль і пов’язані із відчутними навантаженнями на дитячу увагу, пам'ять, мислення; максимально можлива кількість занять на день також не припадає на понеділок та п’ятницю; плануючи певну послідовність занять на день, враховується раціональне чергування фізичних і психічних, статичних і динамічних навантажень, а також різних видів діяльності тощо.

Діяльність за вибором дітей організовуємо в усіх вікових групах щодня. Протягом дня поєднуємо різні її види (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, та ін.) та поступово залучаємо до участі всіх дітей даної групи.

Під час складання тижневого розподілу організованої навчальної діяльності враховуємо її домінуюче навантаження на дитину (психічне, фізичне, емоційне) і передбачаємо раціональне чергування видів діяльності (розумова, рухова, практично-прикладна) під час кожної з них та доцільне використання місця для проведення дитячої діяльності. Організована навчальна діяльність дітей у формі занять різного типу планується у І половині дня, у ІІ половині дня – робота гуртків, дозвілля, розваги дітей.

В роботі з дітьми педагоги передбачають повернення первинного значення слова «заняття», тобто займатися з дитиною цікавою та корисною справою.

Розвивальне, індивідуально орієнтоване навчання дошкільників проводиться фронтально, по підгрупах або індивідуально, залежно від змісту, завдань, складності, особливостей життєвої ситуації, об’єктивної потреби.

Колективна чи групова активність дошкільника здійснюється на заняттях, що мають визначений час, місце, обладнання, інструменти, наочність. Колективна організація дітей виправдана тоді, коли йдеться про спільне спостереження, екскурсії, перегляд театралізованих вистав, проведення святкових ранків, створення спільного продукту творчої, мовленнєвої, образотворчої діяльності.

Змістове наповнення занять тісно пов’язується з реальним повсякденним життям. Педагоги пов’язують між собою, інтегрують різні форми активності, види діяльності вихованців. Навчання у формі занять проводяться, починаючи з третього року життя, з поступовим нарощуванням їх кількості й тривалості. З дітьми старшого дошкільного віку педагоги їх проводять два – три загальною тривалістю 1 – 1,5 години (одне з них можна у другій половині дня).

Гуртки є додатковою організаційною формою освітнього процесу. Вона спрямована на задоволення потреб та інтересів дітей до певного виду діяльності, виявлення та розвиток у них загальних та спеціальних здібностей. Робота гуртків будується на основі чинних парціальних авторських програм, які конкретизують, розширюють, а в окремих випадках перевищують вимоги до рівня обізнаності, життєвої компетентності дітей, окресленого інваріантною складовою цих програм. Гурткові заняття проводяться у другій половині дня у час, відведений для ігор та самостійної художньої діяльності дітей. Тривалість їх відповідає зазначеним вище нормам для навчальних занять, а періодичність становить 2 рази на тиждень. Наповнюваність гурткових груп 10-12 осіб на одному занятті та відвідування однією дитиною одного гуртка на день.

Організація трудової діяльності у дошкільному навчальному закладі спрямовується на вирішення низки завданьпізнавального, соціально-морального, емоційно-ціннісного, мовленнєвого, фізичного, креативного розвитку: ознайомлення із працею дорослих; формування уявлень про соціальну значущість праці; виховання на цій основі інтересу й поваги до праці інших людей, бажання долучатися до посильної трудової діяльності; формування мотиваційної готовності до трудових зусиль; формування елементарних трудових умінь і навичок; стимулювання до творчого застосування здобутих знань та умінь у реальних життєвих ситуаціях; збагачення досвіду соціальної комунікації у процесі організованої і самостійної трудової діяльності; вдосконалення життєво важливих рухів, розвиток фізичних якостей та ін.

З метою розв’язання поставлених освітніх завдань педагоги дошкільного навчального закладу планомірно залучають дітей до різних видів праці:

- самообслуговування;

- господарсько-побутова;

- праця у природі;

- ручна (художня) праця.

Зазначені види організованої трудової діяльності реалізуються у таких організаційних формах освітньої роботи:

- трудові доручення; чергування; колективна праця.

Доручення використовуються на кожному віковому етапі в усіх видах праці, протягом усього дня. Вони, як правило, надходять від дорослого, різноманітні за складністю (прості, складні), способом організації дітей (індивідуальні або спільні), часом виконання (короткотривалі, епізодичні, довготривалі). Вихователь пропонує дітям різні за змістом доручення: пов’язані з іграми, організацією занять і побутових процесів, виконанням окремих прохань дорослих або дітей.

Чергування як більш складна форма організації праці у порівнянні з дорученнями запроваджуються з 5-го року життя. З урахуванням вікових та індивідуальних можливостей діти поступово залучаються до чергувань у куточку живої природи, по заняттях, в їдальні, ігрових осередках та ін. На початковому етапі чергування організуються як праця дітей поруч за визначеним педагогом колом обов’язків і дій, а в подальшому дітей привчають самостійно домовлятися про розподіл завдань й нести спільну відповідальність за кінцевий результат.

Колективна працяорганізовується з дітьми старшого дошкільного віку 1-2 рази на тиждень У такий спосіб частіше організується господарсько-побутова, художня, праця у природі. Для колективної праці діти можуть бути організовані як фронтально (всією групою), так і підгрупами. Важливо враховувати індивідуальні особливості дітей при об’єднанні їх для колективної праці. Зокрема, доцільно об’єднувати дітей високого рівня співробітництва, активних з однолітками низького рівня, які їм симпатизують, більш пасивними у взаєминах, а у різновікових групах варто до колективу старших дошкільників залучати молодших за віком для взаємозбагачення життєвого досвіду дітей обох вікових категорій.

Для організованої трудової діяльності дітей у розпорядку життєдіяльності визначається зручний час: у ранкові та вечірні години, під час прогулянок у І та ІІ половині дня, у періоди підготовки до прийому їжі, занять і після них, вільної діяльності між окремими режимними процесами та ін.

Разом з тим, з дітьми у дошкільного навчальному закладі організовується та проводиться організована художня діяльність шляхом залучення дітей дообразотворчих, музичних, літературних занять та з художньої праці, розваг, свят, індивідуальної роботи.

Музичний керівник, у свій час, надає пріоритет загальному розвитку дошкільника перед спеціальними вміннями, спонукає до різних форм його активності, базових якостей особистості. Музичний керівник гармонійно вписується у колективне життя дітей за змістом та часом, не порушує важливих аспектів їхньої життєдіяльності. Тісна взаємодія з вихователем, вчителем - логопедом, помічником вихователя, батьками сприяє повноцінному розвитку особистості дошкільника.

Організовуючи комунікативно – мовленнєву діяльність дошкільників, варто використовувати наступні форми роботи: спеціальні мовленнєві заняття, бесіди, розмови на особистісні та спільні теми, створення й розв’язання певних ситуацій спілкування, індивідуальну роботу у повсякденні, цілеспрямоване залучення дітей до спілкування під час всіх форм організації життєдіяльності.

Проблема навчання читання є постійним предметом обговорення серед педагогічних працівників нашого закладу та батьків вихованців. Тому вихователі дошкільних груп у роботі з дошкільниками впроваджують методику навчання розвивального читання Л.В.Шелестової. Завдяки виконанню завдань посібника «Вчимося читати» (автор Л.В.Шелестова) поєднуються процеси розвитку дітей (інтелектуального, мовленнєвого, чуттєвої сфери, сенсорики, моторики) і задоволення їхніх вікових потреб та навчання читання.

Умовами цілісного розвитку дитини є використання в дошкільному навчальному закладі здоров’язбережувальних та здоров’яформувальних технологій, які реалізуються комплексно через створення безпечного розвивального середовища, екологічно сприятливого життєвого простору, повноцінного медичного обслуговування, харчування, оптимізації рухового режиму, системного підходу до формування у дітей ціннісного ставлення до власного здоров’я і мотивації щодо здорового способу життя, дотримання гармонійних, доброзичливих взаємин між педагогом та вихованцями, самими дітьми. Руховий режим впродовж дня визначається відповідно до віку дітей. Орієнтовна тривалість щоденної рухової активності малюків встановлюється в таких межах: ранній вік – до 2-3 годин; молодший дошкільний вік - до 3-4 годин; старший дошкільний вік - до 4-5 годин. Оптимізація рухового режиму забезпечується шляхом проведення рухливих, спортивних ігор, вправ, занять з фізичної культури, самостійної рухової діяльності, тощо. Організація фізкультурно-оздоровчої роботи в ДНЗ здійснюється відповідно до інструктивно-методичний рекомендацій Міністерства освіти і науки України «Фізичний розвиток дітей в умовах дошкільного навчального закладу» № 1/9-563 від 16.08.2010 року та інструктивно – методичними рекомендаціями МОНмолодьспорту України від 28.05.2012 р. №1 \9 – 413 «Про організацію фізкультурно – оздоровчої роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період».

Формування готовності до систематичного навчання старших дошкільників в школі актуалізується у зв’язку з переходом навчальних закладів на новий зміст, структуру і тривалість навчання, вимогами обов’язкового здобуття дошкільної освіти дітьми 5-тирічного віку. У центрі уваги постають завдання забезпечення дитині перед вступом до школи мінімально-освітнього ядра, що зробить особистість малюка життєво компетентною, адаптованою і адекватно зорієнтованою в навколишньому середовищі. Мотиваційна, емоційно-вольова, комунікативна, фізична підготовка майбутніх першокласників, розвиток їх пізнавальних процесів і мовлення – пріоритетні напрями роботи з дітьми старшого дошкільного віку.

Проблемами сьогодення продиктована необхідність тісніше інтегрувати родинне і суспільне виховання, зберегти пріоритет родинного виховання, активніше залучати родини до участі у навчально-виховному процесі ДНЗ, психолого-педагогічної і медичної самоосвіти. З цією метою необхідно проводити батьківські збори, консультації, бесіди та дискусії, “круглі столи”, вікторини, дні відкритих дверей, перегляди батьками окремих форм роботи з дітьми. Організовано роботу «Школи молодої сім’ї». Батьки залучаються до проведення свят, розваг, екскурсій. Виступають вони не як експерти чи спостерігачі, а в ролі рівноправних союзників і партнерів педагогів. Стосунки з ними будуються на засадах відвертості, взаєморозуміння, гуманності.

Батьки є активними учасниками освітньо – виховного процесу. З грудня 2014 року створена благодійна організація «Благодійний фонд «Червона Шапочка» 27», яка надає допомогу для сприяння розвитку ДНЗ. Засновником фонду є Ошийко Яна Юріївна, мама вихованки групи «Калинка» Ошийко Анастасії. Предметом діяльності фонду є створення умов по наданню матеріальної, фінансової, медичної, оздоровчої допомоги вихованцям. Інформація про надходження та використання коштів фонду висвітлюється в єдиній системі обліку та фінансової звітності благодійних фондів освітніх закладів м. Біла Церква та безпосередньо на сайті ДНЗ. Разом з тим сайт дошкільного навчального закладу систематично поповнюється цікавими новинками життя дошкільнят. У спілкуванні з батьками створюється атмосфера довіри, розширюється й поглиблюється уявлення членів родин про сучасні освітні завдання, роль вікових та індивідуальних особливостей дитини в її особистісному становленні, батьки ознайомлюються з процесом оновлення змісту, форм та методів дошкільної освіти, у них підтримується бажання запозичити доцільне в практику сімейного виховання.

Тісна співпраця всіх служб дошкільного навчального закладу, батьківської громадськості, їх націленість на досягнення спільної мети стане запорукою успішної організації освітньої роботи з дітьми дошкільного віку.

Кiлькiсть переглядiв: 171

Коментарi